Catalog products

АГРОПРОМПАРК - ЩО ЦЕ ?

  1. НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ АГРОПРОМПАРКІВ В УКРАЇНІ.
    Традиційно с/г виробник стоїть перед наступними проблемами:

- що сіяти (вирощувати) відповідно до майбутнього попиту та як не потрапити до групи з надвиробництва, коли пропозиція перевищує попит;

- де взяти якісне насіння, добрива, гербіциди (у тваринництві – племінний молодняк, корми, премікси);

- питання відсутності достовірної та своєчасної інформації агрохім- та зооветлабораторій, коли невідомі характеристики ґрунтів, потенціал їх родючості, немає рекомендацій щодо застосування добрив та гербіцидів з урахуванням характеристик ґрунтів та висівних культур (кормовий баланс для тваринництва);

- питання техніки, устаткування, з/частин і ПММ особливо;

- фактори ризику у всіх видах сільгоспвиробництва та неадекватна страхова підтримка;

- переробка та зберігання продукції, в т.ч. до пікових термінів попиту за видами продукції;

- Відсутність чи недоступність кредитування, недовіри вітчизняних інвесторів до цієї сфери, незахищеність закордонного інвестора.

Найгострішою проблемою села завжди була та залишається проблема якісного збереження та первинної переробки вирощеного врожаю. Всім відомо, що виростити хороший урожай недостатньо – потрібно його зберегти і довести до споживача. В аграрному секторі хронічно не вистачає сучасних сховищ, елеваторів, потужностей з первинної переробки та пакування сільгосппродукції, як у рослинництві, так і у тваринництві. Це призводить до величезних втрат як самих сільгосппродуктів, так і їх якості, що також спричиняє значні фінансові втрати для аграріїв. Виробники сільгосппродукції (і особливо особисті підсобні та фермерські господарства) зазнають великих труднощів у плані реалізації своєї продукції. Вони значною мірою віддалені від ринку, та не можуть на рівних будувати взаємини з торговими мережами та великими трейдерами. Цим активно користуються перекупники, перепродуючи сільгосппродукцію з націнкою у сотні відсотків. Таким чином, селяни одержують недостатньо коштів за свою працю, а кінцеві споживачі платять невиправдано високі ціни за продукти у магазинах. У великому виграші – лише перекупники та трейдери. Звісно, селяни намагаються вийти безпосередньо на міські ринки – але для цього треба долати безліч проблем: транспортні витрати, місця на ринку, ті самі перекупники та їхній диктат за цінами на ринках. Все це, знову ж таки, виливається у зростання цін. До того ж такий «нерозподіл праці» (виробництво та збут) вкрай неефективний в економічному сенсі. Десятки і сотні тисяч селян прямують до міст, щоб продати найчастіше лише кілька мішків картоплі або пару кошиків полуниці. У масштабах суспільства – це украй нераціонально і призводить до величезних втрат продуктивного часу аграріїв.

Іншою проблемою села залишається постачання виробників сільгоспхімією, ПММ, сільгосптехнікою та запчастинами, її обслуговування та ремонт. Раніше існували різні структури районного рівня, які якимось чином працювали у цьому напрямі (Сільгоспхімія, Сільгосптехніка тощо). Такі структури навіть у умовах колгоспного ладу були доцільні масштабах району ( а  не всередині окремих господарств). На даний момент, коли відбулося дроблення господарських підприємств (колгоспів і радгоспів) в основному на фермерські господарства, проблема відсутності таких системних підприємств стала ще гострішою. Звичайно, це меншою мірою стосується великих аграрних підприємств та об'єднань, проте не слід забувати, що основними товаровиробниками сільгосппродукції в Україні залишаються дрібні та середні господарства. Природно, що будь-які «ніші» в економіці кимось займаються, однак у плані поставок селу необхідних товарів переважають несистемні, випадкові постачальники та трейдери, які часто значно завищують ціни на товари, що поставляються, і не несуть відповідальності за їхню якість. Агровиробники опиняються в «тисках» - з одного боку їхню продукцію скуповують за заниженими цінами, а матеріали їм поставляють – за завищеними.

Саме ці проблеми села і зумовлюють крайню потребу та затребуваність АГРОПРОМПАРКІВ, які й покликані у комплексі вирішити ці проблеми та протиріччя.               

  1. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АГРОПРОМПАРКУ.

Типовий АГРОПРОМПАРК є відокремленим майданчиком (бажано розташованим у районному центрі) площею від 5 до 100 га (у деяких випадках може бути й більше) з підведеними та облаштованими комунікаціями – електроенергія, вода, каналізація, газ, дороги. На майданчику розміщуються різні складські, виробничі та збутові (торговельні) підрозділи. Залежно від товарної спеціалізації району дислокації, «набірка» складів та виробництв може бути різною. При виборі конкретних видів виробництва та сховищ (складів) максимально враховуються загальний обсяг виробництва за конкретними видами сільгосппродукції, а також «вузькі» місця за наявністю складів (сховищ, елеваторів) та потужностей з первинної переробки в даному районі дислокації. Цей фактор визначає конфігурацію та структуру конкретного АГРОПРОМПАРКУ. У різних районах України складатиметься певна своя конфігурація «набірки» виробництв – десь більше з упором на зернові чи технічні культури, десь – на овочеву продукцію та тваринництво. Сховища та виробництва планується створювати «модульного» типу на базі найсучасніших розробок у цій сфері як вітчизняного, так і імпортного виробництва. Розміри даних виробництв та сховищ визначаються аграрним потенціалом району розташування, але з переважанням невеликих та середніх розмірів та з обов'язковою можливістю подальшого розширення в міру необхідності. Наприклад, не слід встановлювати олійницю дуже великої потужності, краще встановити 2-3 середньої потужності. І такого принципу дотримуватиметься у більшості виробництв. Такий підхід дасть достатню гнучкість, стійкість, економічну ефективність, диверсифікує виробничі можливості АГРОПРОМПАРКУ, знизить ризики недозавантаження потужностей та дасть можливість (за потреби) застосовувати різні доцільні форми господарювання (наприклад, здати частину виробництва в оренду тим самим сільгоспвиробникам). Приблизна «набірка» сховищ та виробництв АГРОПРОМПАРКУ може бути наступною (у різних конфігураціях):

- елеваторне зберігання зернових у сучасних елеваторах модульного типу;

- виробництво та фасування круп та борошна на борошномелях малої або середньої потужності, з перспективою виробництва макаронних виробів;

- зберігання та переробка олійних культур з отриманням рослинних олій та паст (горіхової, гарбузової, кунжутної,соняшникової, лляної, рапсової, кукурудзяної і т.д.);

- Виробництво комбікормів;

- виробництво районованого насіння сільгоспкультур (з орендою сільгоспземель);

- племінна робота, робота запліднювальних станцій;

- зберігання та переробка картоплі у крохмаль;

- льоновиробництво на сучасній технічній базі;

- овочесховища, упаковка овочів, переробка та консервація овочів;

- зберігання, переробка, упаковка, консервація фруктів та ягід;

- відбір, сортування, пакування яєць, виробництво яєчного поршка;

- цех з забою худоби, первинної переробки та зберігання м'ясної продукції;

- прийом, зберігання, переробка молока, виробництво сухого молока;

- виробництво паливних пелет та гранул з відходів сільгосппродукції та продуктів її переробки;

- Виробництво біодизеля на основі рослинних масел.

  Надання послуг з:

- маркетингових досліджень, у т.ч. та перспектив товарно-сировинного ринку с/г продукції з виробленням рекомендацій щодо виробництва с/г продукції в наступних маркетингових періодах як за найбільш затребуваними;

- статистиці та обліку сівозміни в регіоні в розрізі окремих с/г виробників з виробленням рекомендацій щодо сівозміни з максимальним урахуванням вимог агротехніки та економічною доцільністю виробництва окремих с/г культур;

- забезпечення через власну агрохімлабораторію аграріїв регіону реальною картиною родючості землі на всіх оброблюваних площах з рекомендаціями щодо кількості та видів добрив та гербіцидів з урахуванням вирощуваних культур та характеристик ґрунту (аналогічні роботи та послуги щодо тваринництва – племінна робота, нові види кормів та премії і змісту від ВРХ до страусів, перепелів та нутрії).

 

Цей перелік далеко не повний. Він може розширюватися та конкретизуватися залежно від місцевих умов. АГРОПРОМПАРК має можливість розширюватися у бік поглиблення переробки з отриманням готової продукції для кінцевого споживача (ковбаси, м'ясна продукція, копченість, вершкове масло, чіпси тощо). Також АГРОПРОМПАРК може розвиватися у бік безпосереднього сільгоспвиробництва (рослинництво на основі оренди земель, тваринництво). Однак центральним, стрижневим моментом АГРОПРОМПАРКУ є зберігання, первинна переробка та збут сільгосппродукції, варіанти його розвитку застосовуються залежно від конкретних умов, у міру потреби та доцільності.

Крім перелічених вище функцій, АГРОПРОМПАРК також виконує найважливішу роль як збутова структура, за допомогою якої сільгоспвиробники отримують практично прямий вихід на ринки збуту. Збут продукції відбуватиметься шляхом організації оптово-різного земельних питань тощо.

По суті, АГРОПРОМПАРКИ можуть стати центральною ланкою всього сільського господарства країни, виконуючи систематизуючу, консолідуючу та координуючу роль у процесі виробництва та збуту сільгосппродукції.

Створення АГРОПРОМПАРКІВ може відбуватися як на пайовій основі самими агровиробниками району дислокації (переважний спосіб), так і шляхом заснування будь-якими іншими зацікавленими особами та підприємствами. До складу АГРОПРОМПАРКУ можуть входити також кілька юридичних осіб, у тому числі й тих, хто перебуває на іншій території, включаючи зарубіжних інвесторів. Таке об'єднання юридичних осіб також буде АГРОПРОМПАРКОМ у разі дотримання всіма учасниками всіх норм та правил, прийнятих для АГРОПРОМПАРКУ на законодавчому рівні та у відносинах учасників між собою. Головне – якість роботи АГРОПРОМПАРКІВ та сумлінне виконання ними своїх функцій. 
            

  1. КОРИСТЬ АГРОПРОМПАРКІВ І УМОВИ ЇХ УСПІШНОЇ РОБОТИ.

АГРОПРОМПАРКИ принесуть безперечну користь для розвитку аграрного сектору України та зможуть значно підвищити ефективність всього сільського господарства країни. Криза з усією переконливістю показала, що сільське господарство – практично головний потенціал і найперспективніший напрямок розвитку нашої країни. Україна має в цьому плані величезні (і невикористовувані повною мірою) можливості та сприятливі умови (яких немає у більшості країн світу) – родючі ґрунти, м'який клімат, вікові традиції землеробства, працьовитий та талановитий народ. Все це дає можливість якісного розвитку агросектору. Однак для цього необхідно знайти та впровадити такі організаційні форми ведення сільгоспвиробництва, які знімуть усі негативні моменти цієї діяльності та дадуть простір для розвитку справедливих, прогресивних та ефективних виробничих відносин в аграрному секторі та у суміжних галузях. Саме АГРОПРОМПАРКИ і є такою ефективною формою організації діяльності у цій сфері. АГРОПРОМПАРКИ консолідують на себе всі нововведення, які намагалися запровадити в Україні останнім часом – обслуговуючі кооперативи, ринки сільгосппродукції тощо. Крім цього, АГРОПРОМПАРКИ виконуватимуть функції нині вже призабутих структур – райсільхохімії, райсільгосптехніки, споживкооперації, заготконтор тощо. І все це функціонуватиме на новому сучасному рівні. Робота АГРОПРОМПАРКІВ матиме такі позитивні моменти:

- значне підвищення ефективності всього сільгоспвиробництва та суміжних галузей, розвиток агросектору, підвищення купівельної спроможності та добробуту селян;

- збільшення випуску товарної продукції, її відповідність вимогам стандартів, уніфікованих з ЄС та збереження її якості, більш повне задоволення запитів споживачів;

- встановлення більш справедливих цін для сільгоспвиробників та споживачів шляхом витіснення перекупників та трейдерів;

- постачання агропідприємств за оптимальними цінами та на сприятливих умовах;

- Підвищення експортного потенціалу країни, збільшення надходження валютної виручки, поліпшення структури торговельного та платіжного балансів країни, підтримка національної валюти;

- збільшення ринків збуту для вітчизняних виробників обладнання для зберігання та переробки сільгосппродукції, виробників будматеріалів та будівельних компаній і, відповідно, зростання виробництва в цих галузях з усіма наслідками;

- нові робочі місця, збільшення податкових надходжень до центрального та місцевих бюджетів, покращення соціальної ситуації на селі.

Даний проект має безліч інших позитивних моментів, виходячи з його суті, у тому числі покращення культури землеробства та якості ґрунтів, енергозберігаючий ефект (виробництво біодизелю та іншого органічного палива), розвиток районних центрів тощо. Однак для успішного створення та функціонування мережі АГРОПРОМПАРКІВ в Україні необхідна цілеспрямована та ефективна робота як його ініціаторів та засновників, так і державних органів влади на всіх рівнях. Наразі найбільш важливим, з погляду створення та функціонування АГРОПРОМПАРКІВ, є прийняття загальнодержавного Закону про АГРОПРОМПАРКИ, де мають бути прописані всі особливості та порядок роботи таких підприємств. Безумовно необхідно законодавчо визначити захист прав інвесторів, підтримку та пільги з боку держави для АГРОПРОМПАРКІВ, але у тісній прив'язці до зобов'язань самих АГРОПРОМПАРКІВ перед сільгоспвиробниками та споживачами. Наприклад, надавати податкові пільги, бюджетні кошти та здешевлені кредити на розвиток за умови дотримання АГРОПРОМПАРКАМИ певного граничного рівня торгових націнок та загалом рентабельності. Якщо ці рівні будуть систематично перевищуватись – значить підприємство позбудеться і преференцій. Це стимулюватиме АГРОПРОМПАРКИ сумлінно та чесно виконувати свої функції, а не наживатиметься на селянах та споживачах. Також необхідна Державна Програма створення та функціонування АГРОПРОМПАРКІВ в Україні з конкретним переліком заходів та термінами їх виконання з прив'язкою до конкретних виконавців у центрі та на місцях. Необхідний постійний контроль державних органів над ходом виконання цієї Програми.

При цьому, на наш погляд, таки головним стимулом для розгортання мережі АГРОПРОМПАРКІВ в Україні є зацікавленість конкретних суб'єктів підприємництва та інвесторів у цьому проекті. Адже, крім усього іншого, АГРОПРОМПАРК – буде рентабельним та успішним підприємством. Агробізнес затребуваний і необхідний скрізь та у всі часи, як і потреба людства у продуктах. Навіть криза не може скоротити тут виробництво. Потреба в продуктах у світі постійно зростає разом із зростанням чисельності населення та збільшенням його потреб.

Успішність та ефективність АГРОПРОМПАРКІВ підтверджується наявністю та розвитком такої форми господарювання у всьому світі.  
                              

                   
Тел. 
(063) 610-64-96, (095)839-98-54.

 e-mail: agroprompark@ukr.net